Огонь потух и только дым остался.
Повеял ветер мира,и всё Божье угасил.
А ты ведь Богу послужить собрался.
Но устоять пред миром,не хватило сил..
И вместо святости пришла гордыня.
И сердце каменеет с каждым днём.
Теперь не Бог уже твоя святыня,
Хотя ты говоришь что пребываешь в Нём..
Ты проповедуешь по теме и всё слитно.
В молитве,в Церкви,хорошо кричишь.
Но дух твой говорит,что это-не молитва.
Ты просто слуху человеков льстишь..
Разрушены все стены что ты строил.
И нет защиты больше от мирских сует.
Пришёл обмана дух,и успокоил,
Сказал тебе,что в мире тоже свет..
Увлёкся ты во всех своих прибытках.
Страх потерял,и за течением поплыл.
Когда же часть давал,то просто от избытка.
Что больше всех даёшь,всегда ты говорил..
А изнемогший Дух в тебе стенает,
И просит у Отца быть забраным к Нему.
Что нету больше места в сердце,заявляет,
Что тяжко жить внутри тебя Ему..
Но пребывает Бог в Небесном Ожиданьи,
Он Милость хочет проявить и для тебя.
Когда придёшь ты снова в покаяньи,
От всех своих грехов свободу обретя..
Левко Поперечный,
Эверетт .США
Сколько нам небо дарует чудес!
Люди же тянутся очень к земному...
Жить не землёю, а сводом небес,-
Значит всё видеть совсем по другому!..
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
